Цього Різдва, як і кожного року, багато родин знову зберуться по всьому світу, щоб відсвяткувати пришестя Сина Божого у світ.
Багатьом із нас пощастило насолоджуватися цим святом у спокої. Інші не можуть цього сказатиале навіть у найжахливіших і темних обставинах Різдво відкриває двері до світла, любові та надії. Минулої п’ятниці з країни, яка загрузла в жахливій війні, України (яка зараз переживає третє Різдво від початку російського вторгнення 24 лютого 2022 р.), Блаженніший Святослав Шевчук, Предстоятель с. Українська Греко-Католицька Церква- найбільша зі Східних Церков у єдності з Римом - опублікував Різдвяне послання, з якого я хотів би виділити наступне:
Цієї зими ворог хоче перетворити в Україні темряву і холод на зброю масового знищення, найдешевшу у світі! Щоночі повітряні атаки агресора методично нищать наші міста і села, домівки та їх життєво необхідну інфраструктуру, вбивають цивільних людей. Ворог прагне зробити з квітучої країни льодяну пустелю, експортуючи в Україну пустку власного Сибіру. Те, що він не може вкрасти, — безоглядно нищить; кого не здатний поневолити — убиває. Куди він заходить, там немає вже місця ні для кого — ні для Бога, ні для людини. Скільки зусиль він вкладає, щоб сіяти холод, голод, темряву і власну духовну порожнечу! Це про нього можна сміливо сказати словами пророка Давида: «Невже не схаменуться всі ті лиходії, що поїдають мій народ, начебто хліб їли? Вони Господа не призивають, тим і дрижатимуть від страху, бо Бог — із родом справедливих. Над замислом убогого ви хочете сміятись, проте Господь — його притулок» (Пс. 14, 4–6).
Та попри непевність, тривогу, жалобу і журбу, ми, українці, святкуємо Різдво, як це робили наші предки з роду в рід, навіть перебуваючи під пануванням безбожного комуністичного режиму минулого століття. У криївках карпатських лісів, на засланнях чи потаємно по домівках вони запалювали різдвяну свічку на знак живої віри, на знак присутності між нами Христа-Спасителя. Коли довкола темрява, то світло, яким є новонароджений Господь, світить ще яскравіше! Він сам нас у цьому запевняє: «Я — світло світу. Хто йде за Мною, не блукатиме в темряві, а матиме світло життя» (Ів. 8, 12). Відтак робить кожного з нас носієм Божого світла: «Ви — світло світу… Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі» (Мт. 5, 14. 16).
Світло Новонародженого в душі й тілі нашого народу освічує простір надії й незламності. Коли довкола нас темрява, хай те світло Різдва, що всередині нас, стане ще яскравішим! Замість нарікати на темряву — запалімо хоча б одну різдвяну свічечку! Коли відчуваємо холод — зігріймо хоча б одну людину добром власного серця, і нам разом стане тепло в Божій любові! Це різдвяне світло і тепло сьогодні поширюймо довкола себе.
Посеред ночі тривалої російської агресії ми, українці, нашим свідченням запалюємо непереможне світло Божої правди і любові.
Приймаю як свої слова Предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви: Нехай цього Різдва світло Дитятка Ісуса освітить ваші серця і наповнить вас любов’ю, радістю та надією і прожене темряву, біль і смуток, особливо від тих із вас, хто пережив жах війни.
---
|
Не пропускайте новини та контент, які вас цікавлять. Приєднуйтесь до Рахуючи Зірки безкоштовно в Телеграма: Натисніть тут, щоб приєднатися |
Opina sobre esta entrada: