Захисники України заслуговують на повагу, а окупанти не заслуговують на нагороду

Я роками підтримую Україну проти російського вторгнення, наказаного Володимиром Путіним у 2022 році, і сьогодні я хочу ще раз підтвердити цю підтримку.

Жорстока російська різанина в столиці України: Чому майже ніхто не називає це «геноцидом»?
Російські державні ЗМІ закликають до геноциду: «Ніхто не повинен залишитися живим в Україні»

Чесно кажучи, мені не дуже хочеться писати про політику, з причини, яку я вже згадував тут. Щось подібне раптово робить світові проблеми неактуальними, але я не можу забути біль багатьох українців, які втратили своїх близьких в одній з найблагородніших боротьб: захисті своєї батьківщини, своїх домівок та своїх сімей від неспровокованого вторгнення, без жодного виправдання та позначеного воєнними злочинами та злочинами проти людяності.

Тому я хочу ще раз підтвердити, що захисники України заслуговують на повагу, кров, яку вони пролили в боротьбі з загарбником, і життя, віддані за захист своєї країни, не повинні недооцінюватися ніким, а тим більше лідером країни, яка добре знає, що означає жертвувати своїми дітьми за захист Свободи.

Розмови про майбутнє України без України, ніби українці не мають права голосу в розколі своєї країни між двома великими державами, є обуренням, порівнянним з розколом Чехословаччини на Мюнхенській конференції 30 вересня 1938 року, коли Чемберлен і Даладьє поступилися Гітлеру в намаганні заспокоїти злочинець в обмін на фальшиву обіцянку миру. Обіцянка, яка не проіснувала й року: 1 вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу, розв'язавши Другу світову війну.

Сумно бачити, як деякі політики наполягають на ігноруванні уроків історії, демонструючи слабкість перед обличчям бандитів і намагаючись продати мир, заснований на збоченій ідеї, що загарбники заслуговують на винагороду за вторгнення в іншу країну, скоєння всіляких злочинів, лише за умови, що вони не зроблять цього знову. Треба бути дуже нерозумним, щоб не усвідомити, що бажання зупинити війну, обіцяючи винагороду загарбнику, є найкращим стимулом для того, щоб ця війна повторилася через кілька років, крім того, це підриває міжнародний порядок, заснований на правилах, що починаються з найбазовіших принципів: ніхто не має права захоплювати країну, яка йому не належить.

Мир досягається не слабкістю перед хуліганами, а твердістю проти них і тим, що вони не можуть уникнути покарання. Дехто хоче для України не миру, а покори одному з найбільших злочинців нашого часу: диктатору Володимиру Путіну.

---

Фото: Cepa.org.