Російський тероризм в Україні: велика 3-тонна бомба впала на житловий район

Диктатура Володимира Путіна використовувала різні приводи, щоб виправдати своє масштабне вторгнення в Україну, яке розпочалося 24 лютого 2022 року.

Кадри атаки російських терористів на комерційну площу в Костянтинівці
Єва та Михайло: історія двох дітей, убитих росіянами у Костянтинівці

Одним із цих приводів було «звільнення» східних регіонів України, стверджуючи, що вони переважно російськомовні. Російське «звільнення» стало формою війни, зосередженої на винищенні цивільного населення та руйнуванні міст. Чотири роки тому ми вже бачили випадок Маріуполя, жорстоко зруйнованого російською армією.

It's like the beginning of an apocalypse: Russia has attacked Kostyantynivka with banned phosphorus, which incinerates all living things, and dropped a FAB-1500 bomb on the city.

Terrible. pic.twitter.com/pbTswkilNt

— Jürgen Nauditt 🇩🇪🇺🇦 (@jurgen_nauditt) February 27, 2026

З листопада місто Костянтинівка в Донецькій області переживає дуже схоже випробування, але цього разу значна частина іноземних ЗМІ та багато міжнародних політичних лідерів вирішили не звертати на це уваги. Наприкінці лютого Росія запустила бомби з білим фосфором по житлових районах міста (вище) – запальні боєприпаси, що містять тверду хімічну речовину, використання яких проти цивільного населення є воєнним злочином.

Тепер диктатура Володимира Путіна розвинула свою терористичну стратегію спустошення цього українського міста ще далі. Вчора були опубліковані знімки, на яких видно, як Росія скидає масивну 3-тонну бомбу на житловий район у Костянтинівці, повністю знищуючи його. Знімки були записані прикордонним підрозділом "Фенікс" Збройних сил України, який використовує розвідувальні та ударні безпілотники в цьому районі.

Росіяни вдарили 3-тонною авіабомбою по Костянтинівці, знісши цілий квартал багатоповерхівокhttps://t.co/M2WJFmAw8M pic.twitter.com/0nIasMCrSz

— Цензор.НЕТ ✍️ (@censor_net) April 21, 2026

«Окупанти нещадно б’ють багатостраждальне місто артилерією, РСЗВ, КАБами та ФАБами, фактично стираючи його з лиця землі. Пілоти прикордонного підрозділу “Фенікс” зафіксували черговий обстріл міста важкими авіабомбами. Одночасно кілька потужних ударів, які буквально сколихнули все місто. Ми фіксуємо воєнні злочини для того, щоб ворог в майбутньому не уник покарання» - заявили вчора в підрозділі «Фенікс» на своїй сторінці у Telegram.

Сергій Яковенко з українського медіа-видання censor.net зазначив, що російська бомба, використана в цьому нападі, могла бути ФАБ-3000. Це фугасна авіаційна бомба вагою 3 тонни, призначена для атаки на укріплені позиції, але використана російськими окупантами проти житлових кварталів. «Вибух такої потужності призвів до фактичного зникнення цілого кварталу. Багатоповерхові житлові будинки були зруйновані до самих фундаментів.
Джерело: https://censor.net/ua/v3611574», - зазначає Яковенко. Над цими рядками ми бачимо вибух, а нижче – два зображення руїн міста, зображення, які дуже нагадують знищення Маріуполя чотири роки тому.

Як і у випадку з іншими російськими атаками, реакцією багатьох ЗМІ та міжнародних лідерів на цю атаку знову є мовчання. Міжнародна увага залишається зосередженою на Ірані та Лівані, і багато хто, здається, втратив будь-який інтерес до України. Всього кілька днів тому віцепрезидент США Джеймс Д. Вейніс заявив, що пишається тим, що припинив військову допомогу США Україні, тоді як Росія скористалася можливістю, щоб посилити свої напади на цивільне населення України. Рейгану було б соромно, якби він це побачив.

В Іспанії, закликаючи до помсти Ізраїлю за напад на іранську диктатуру та терористів "Хезболли", соціаліст Педро Санчес мовчить про ці російські злочини та підтримує дипломатичні відносини з російськими агресорами, ніби нічого не сталося, водночас Іспанія б'є рекорди з імпорту російського газу (допомагаючи Путіну фінансувати його агресію проти українського народу) та зміцнює зв'язки з китайською комуністичною диктатурою, головним союзником Росії. Увесь цей час Санчес публічно та неодноразово вихвалявся тим, що перебуває на «правильній стороні історії».