Слова підбадьорення від Папи Святий Іван Павло ІІ з нагоди його апостольської подорожі до України

@ElentirENG ESEN 3·10·2024 · 18:42 0

З 23 по 27 червня 2001 року Папа Іван Павло ІІ здійснив свою єдину апостольську подорож до України, країни з православною більшістю населення.

The unfair messages that Pope Francis sends to two countries attacked by terrorists
An admirable patriotism: the words of John Paul II at the grave of a soldier

Сьогодні я особливо хочу згадати деякі слова визнання та підбадьорення, які Папа-поляк сказав своїм українським братам, деякі дуже необхідні слова сьогодні, коли Україна стоїть перед героїчним захистом від російського вторгнення, в той час як Папа Франциск просить українців домовлятися з окупантами.

Після прибуття до київського аеропорту «Бориспіль» 23 червня 2001 року, коли Україна святкувала десять років відновлення своєї незалежності, Святий Іван Павло ІІ дав зрозуміти, що він прийшов не просто як відвідувач: «Приходжу до вас, дорогі жителі України, як друг вашого благородного народу». Папа-поляк додав:

Протягом сторіч український народ зазнав надзвичайно важких і виснажливих випробувань. Залишаючись у межах щойно закінченого століття, як нам не згадати про бич двох світових воєн, повторні голодомори, нищівні стихійні лиха, усі ті дуже сумні події, які залишили за собою мільйони жертв? Зокрема, під гнітом тоталітарних режимів, як комуністичного, так і нацистського, народ був під загрозою втрати власної національної, культурної та релігійної ідентичності, бачив винищення своєї інтелектуальної еліти, охоронця народної та релігійної спадщини нації.

Святий Іван Павло ІІ заохочував до патріотизму українського народу вже в ті перші хвилини на землі України, цитуючи українського поета Тараса Шевченка та стверджуючи:

Дорогі українці, обіймаю вас усіх, від Донецька до Львова, від Харкова до Одеси та Сімферополя! У слові Україна є заклик до величі вашої Батьківщини, яка своєю історією засвідчує особливе покликання бути межею та дверима між Сходом і Заходом. Протягом сторіч ця країна була привілейованим перехрестям різноманітних культур, місцем зустрічі духовного багатства Сходу й Заходу.

Україна має виразне європейське покликання, яке підкреслюють також і християнські корені вашої культури. Висловлюю побажання, щоб ці корені могли зміцнити вашу національну єдність, запевнюючи здійснюваним тепер реформам життєдайні соки справжніх цінностей, із яких усі могли б користати. Нехай же ця Земля й далі розвиває своє благородне завдання, з гордістю, яку висловив щойно цитований поет, коли писав: "Нема на світі України, немає другого Дніпра". Народе, що живеш на цій землі, не забувай цього!

Того ж дня в Києві на зустрічі з політиками, інтелектуалами та бізнесменами Святий Іван Павло ІІ сказав:

Люди похилого віку в Україні з ностальгією пригадують той час, коли Україна була незалежною. Після цього дoволі короткого періоду настали важкі роки радянської диктатури і страшний голод у тридцяті роки, коли ваша Країна, "житниця Європи", вже більше не змогла прогодувати власних дітей, які гинули мільйонами. А як забути стількох ваших співвітчизників, які загинули під час війни 1941-1945 років проти нацистської навали? На жаль, визволення від нацизму не означало також визволення від комуністичного режиму, який продовжував топтати найелементарніші людські права, примусово виселяючи беззахисних громадян, ув'язнюючи інакомислячих, переслідуючи віруючих, намагаючись викреслити з народної свідомості навіть саму ідею свободи та незалежності. На щастя, великий перелом 1989 року, нарешті, дозволив Україні наново осягнути свободу та повну суверенність.

27 червня Папа-поляк очолив у Львові церемонія беатифікації 27 українських мучеників, які стали жертвами комунізму. Святий Іван Павло ІІ нагадав кілька слів з Євангелія від Івана:

"Ніхто не спроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає". Мученики, яких сьогодні проголошуємо Блаженними, йшли за Добрим Пастирем аж до кінця. Нехай їхнє свідчення не залишиться для вас тільки причиною до вихваляння, нехай, радше, стане запрошенням до того, щоб їх наслідувати.

Того ж дня, під час прощання у Міжнародному аеропорту «Львів», Святий Іван Павло ІІ стверджував:

Дякyю тoбi, Укpaїнo, щo oбopoнилa Євpoпy свoєю нeвтoмною тa гepoїчною бopoтьбою проти зaгapбницькиx opд..

Серед слів прихильності до українського народу за дружній прийом Папа Римський додав:

Xoч бoлять щe незагоєні жахливі paни, oтpимaні пpoтягом нескінченних poкiв пpигнoблeння, диктaтypи і тоталітаризму, пiд чac якиx зaпepeчyвaлиcь тa зневажaлиcь людські пpaвa, ти, український народе, з довір'ям дивись у майбутнє. Цe чac сприятливий! Це час нaдiї тa вiдвaги!

Я приєднуюсь до слів святого Івана Павла ІІ, який вихваляє патріотизм і невтомну боротьбу українського народу за свою свободу. Як сильно сумуємо за цим великим Папою.